Деня Каверин
Если Вы считает девушек слабым полом, то попробуйте ночью перетянуть на себя одеяло.

Моє місто – Хмельницький

Центр Хмельницької області вперше згадується в літописах в 1493 році – тоді це було торгове поселення Проскурів (Плоскирів) на перетині декількох важливих шляхів. Саме це «центральне» розміщення зробило місто в 1946 р. центром тоді ще Кам’янець-Подільської області (Хмельницькою областю вона стала в 1954 р., коли місто перейменували з Проскурова на Хмельницький). У радянські часи місто стало одним із самих значних військово-індустріальних виробників в Україні, а зараз славиться не лише на всю Україну, а й у сусідніх державах своїм воістину гігантським ринком. Завдяки тому, що Хмельницький – досить значний залізничний вузол, сюди легко потрапити з кожного куточка України, а також з Москви, Санкт-Петербурга, Праги, Варшави, Будапешта, Белграда. Не любите потяги? Є два автовокзали та сучасний аеропорт зі злітною смугою довжиною в 2 200 м. Хоча особливими архітектурними пам’ятками Хмельницький не може похвалитися, на території приміського села Ружична було знайдено археологами поселення трипільської культури (початку III тис. до н.е.), а в передмісті Лезнево – предмети давньоруського часу (середини ХІІІ ст.).

У XІV столітті в місці впадіння річки Плоскої у Південний Буг з’явилося село Плоскирів, вперше згадане в подимному реєстрі Подільського воєводства (1493). У середині XVI ст. на острові посеред ставу з’явився дерев’яний замок-поселенню потрібно було якось захищатися від частих нападів татар. Зберігся опис замку і містечка від 1594 р., зроблений послом імператора Рудольфа Еріхом Лясотою. Наступний опис Плоскірова, зроблений в 1671 р. Ульріхом фон Вердумом, фіксує лише руйнування поселення. На межі XVII-XVIII ст. Плоскирів отримав магдебургію і право на два щорічні ярмарки.

У 1648 р. замок взяли штурмом козаки Максима Кривоноса. Війська гетьмана, який «позичив» місту своє прізвище, проходили повз місто, хоча сам Богдан Хмельницький не бував тут ніколи. А коли на Поділля прийшли після другого поділу Польщі (1793) російські чиновники, назва міста перетворилася в Проскуров. З 1801 р. ця назва закріпилася як офіційна.

Старі будівлі міста знищила пожежа (1822), тому найдавніше із споруд Хмельницького – церква 1837 р. У ХІХ ст. місто стає значним торговим і ремісничим центром, а в 1870 р. через нього пролягає залізнична колія зі Жмеринки. З 1880-х рр. місто почало різко зростати, чому сприяло переведення сюди військових частин з Кавказу. У 1892 р. відкривається театр, в 1901 р. – бібліотека ім. Пушкіна. Образ Проскурова 1880-х років як маленького єврейського містечка на периферії культурного життя назавжди увійшов у світову літературу завдяки повісті Івана Купріна «Поєдинок» (письменник у 1880-1882 рр. служив у місті на посаді підпоручика у Дніпровському піхотного полку). Зараз у місті працюють музично-драматичний театр ім. Петровського, театр ляльок «Дивень», краєзнавчий музей і художня галерея.

Advertisements

Відповідей немає to “Моє місто – Хмельницький”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: